Флексодрук – це один з найпоширеніших способів друку (за популярністю він поступається лише офсету та цифрі). Процес підготовки до роботи складається з кількох етапів:

  1. Робочу поверхню розміщують під друкарською формою.
  2. Спеціальна гумова пластина виступає як штамп.
  3. Візерунок переноситься за допомогою хімічного гравіювання.
  4. На валу фіксується кліше, але в пластині наноситься спеціальна фарба.
  5. На робочій поверхні виконується відбиток візерунка.

Найбільш поширеною областю застосування цього способу друку є виготовлення упаковок для продуктів та товарів.

Історія флексографії

Ця технологія набула великої популярності в дев’ятнадцятому столітті. Її родоначальником прийнято вважати німецького вченого Карла Хольвего. Флексографію почали використовувати для виробництва пакетів та пакування. Головною особливістю кліше був матеріал (він був дерев’яним).

Незабаром з’явилися фотополімерні кліше. Темпи розвитку галузі прискорилися у кілька разів після Другої світової війни. Її почали застосовувати у рекламній сфері та видавничій справі.

Особливості обладнання

Підприємства, що спеціалізуються на флексографії, використовують машини трьох типів:

  • Секційні.
  • Планетарні.
  • Ярусні.

Крім того, необхідне обладнання може в структурі додаткові технології (наприклад, тиснення). Використовувані машини мають гумове кліше і фотополімери. Робота ведеться з паперу та картону. Друкарі використовують рідкі фарби, а витрати чорнила регулюються за допомогою спеціальної форми.

Виділимо наступні плюси цього способу друку:

  • економічність;
  • наявність великої кількості доступних витратних матеріалів,
  • можливість організації робіт повного циклу;
  • широка популярність на ринку.

Таким чином, флексографія є технологією високого друку. Існуючим методом друку найчастіше працюють із упаковкою для харчових продуктів. Замовити матеріали для флексодруку реально за допомогою компанії “ЕкоТеп”.